Тренди архітектурного проєктування у регіонах з подібним до українського кліматом
Архітектура між морозною зимою та спекотним літом
Ще двадцять років тому архітектурні тренди значною мірою формувалися естетикою. Замовники дивилися на красиві фотографії будинків із середземноморських країн, архітектори надихалися міжнародними журналами, а кліматичні особливості нерідко відходили на другий план.
Сьогодні ситуація змінюється. Реальність нагадує про себе рахунками за енергоносії, літніми періодами спеки, аномальними зимовими коливаннями температур і дедалі більшими вимогами до комфорту житла.
Саме тому в країнах, що знаходяться в одній кліматичній зоні з Україною, формується новий підхід до архітектури. Він базується не на ефектних картинках, а на здатності будівлі працювати в конкретних природних умовах десятиліттями.
Сучасний будинок повинен однаково добре поводитися при -20°C взимку та +35°C влітку. Саме навколо цього завдання сьогодні формуються більшість архітектурних тенденцій.
Компактність як основа енергоефективності
Одним із найпотужніших трендів останніх років стала відмова від складних геометричних форм на користь більш компактних об’ємів.
Причина досить проста.
Будь-який виступ фасаду, еркер, ламана покрівля або складний вузол збільшують площу зовнішніх конструкцій.
А це означає:
- більші тепловтрати;
- більше містків холоду;
- складніше утеплення;
- вищу вартість будівництва;
- дорожче обслуговування.
Тому сучасна архітектура все частіше використовує прості геометричні форми:
- прямокутники;
- Г-подібні об’єми;
- компактні кубічні форми;
- двосхилі покрівлі без надмірного декору.
Цікаво, що такий підхід поступово формує нову естетику. Простота перестає виглядати бюджетною і навпаки починає асоціюватися з якісною сучасною архітектурою.
Переваги
- мінімальні тепловтрати;
- простіша реалізація;
- довговічність;
- менше потенційних дефектів.
Недоліки
Іноді надмірне прагнення до компактності може призводити до втрати індивідуальності архітектурного образу. Саме тому найкращі Проекти поєднують простий об’єм із продуманими деталями.
Будинок починає працювати як кліматична машина
Одним із головних трендів стає біокліматичне проектування.
Архітектори дедалі частіше розглядають будинок не просто як набір приміщень, а як систему, яка взаємодіє з навколишнім середовищем.
Враховується:
- напрямок переважаючих вітрів;
- траєкторія сонця;
- рельєф місцевості;
- затінення від дерев;
- особливості снігових заметів;
- накопичення дощових вод;
- сезонні зміни мікроклімату.
У багатьох випадках грамотне розташування будинку на ділянці дозволяє отримати більший ефект, ніж збільшення товщини утеплювача на декілька сантиметрів.
Фактично архітектор починає працювати не лише з будівлею, а й з енергією природного середовища.
Максимальне використання сонячної енергії
Ще одна характерна тенденція — орієнтація будівель відповідно до сонячної активності.
У регіонах із кліматом, подібним до українського, сонце є одним із найбільш недооцінених джерел енергії.
Сучасне проектування дедалі частіше передбачає:
- великі світлові прорізи на південь;
- допоміжні приміщення на північ;
- оптимізацію зимових сонячних надходжень;
- сезонне затінення фасадів;
- використання навісів і пергол.
Завдання полягає не просто у збільшенні площі скління.
Завдання полягає у тому, щоб зимове сонце допомагало опаленню, а літнє не перегрівало приміщення.
Саме тому сьогодні архітектори все частіше працюють із сонячними діаграмами вже на ранніх стадіях Проекту.
Перегрів стає не меншою проблемою, ніж холод
Більшість українських замовників традиційно концентруються на утепленні.
Однак архітектори Польщі, Німеччини та Чехії дедалі більше уваги приділяють літньому перегріву.
За останні роки температура влітку регулярно перевищує значення, які ще недавно вважалися аномальними.
Через це змінюються підходи до проектування.
Популярності набувають:
- зовнішні жалюзі;
- сонцезахисні екрани;
- глибокі карнизи;
- вентильовані фасади;
- зелені дворики;
- наскрізне провітрювання.
Парадоксально, але в сучасній архітектурі захист від спеки іноді стає навіть важливішим за боротьбу із зимовими морозами.
Рекуперація стає новим стандартом
Ще десять років тому вентиляція з рекуперацією сприймалася як дороге обладнання для елітних будинків.
Сьогодні ситуація кардинально змінилася.
Герметичні конструкції сучасних будівель практично неможливо ефективно експлуатувати без організованого повітрообміну.
Тому рекуперація поступово переходить із категорії опцій у категорію стандартних інженерних рішень.
Основні переваги:
- свіже повітря без відкривання вікон;
- зменшення тепловтрат;
- контроль вологості;
- покращення якості внутрішнього середовища;
- зниження витрат на опалення.
Особливо актуальним це стає для регіонів із довгим опалювальним сезоном.
Зростання ролі теплової інерції
Ще один важливий тренд, який часто недооцінюється.
Архітектори дедалі більше уваги приділяють здатності конструкцій накопичувати тепло.
У кліматі України будівля постійно переживає температурні коливання.
Саме тому матеріали з високою теплоємністю можуть виконувати роль природного акумулятора енергії.
До таких рішень належать:
- монолітний залізобетон;
- цегла;
- бетонні перекриття;
- кам’яні конструкції;
- комбіновані системи.
Взимку вони довше утримують тепло, а влітку допомагають стабілізувати температуру всередині приміщень.
Саме тому навіть у добу каркасних технологій важкі конструкції не втрачають актуальності.
Ландшафт стає частиною інженерної системи
Раніше озеленення часто розглядалося як завершальний етап благоустрою.
Сьогодні підхід змінюється.
Дерева, кущі та водойми починають працювати як повноцінні елементи кліматичного регулювання.
Правильно розташовані насадження можуть:
- знижувати літній перегрів;
- захищати від вітру;
- зменшувати пилове навантаження;
- покращувати мікроклімат ділянки;
- накопичувати вологу.
Фактично ландшафтний дизайн дедалі більше інтегрується в архітектурне проектування.
Стійкість до екстремальних погодних явищ
Ще один тренд, який стрімко набирає вагу.
Архітектори дедалі частіше закладають запас міцності для умов, які раніше вважалися нетиповими:
- сильні зливи;
- шквальні вітри;
- тривалі періоди спеки;
- мокрий сніг;
- різкі цикли заморожування-відтавання.
Через це змінюються вимоги до:
- покрівель;
- фасадних систем;
- водовідведення;
- фундаментів;
- систем дренажу.
Сучасний будинок має бути готовим не до середньостатистичної погоди, а до її екстремальних проявів.
Майбутнє української архітектури
Найімовірніше, протягом наступного десятиліття українська архітектура буде рухатися не в напрямку все більш складних форм, а в напрямку все більш розумних будівель.
Перемагатимуть Проекти, які забезпечують:
- низькі витрати на опалення;
- захист від літнього перегріву;
- довговічність конструкцій;
- адаптацію до змін клімату;
- простоту експлуатації;
- комфортний мікроклімат у будь-яку пору року.
І це цілком логічно. Для кліматичної зони України архітектура майбутнього — це не демонстрація технологій і не гонитва за екзотичними формами. Це вміння створити будівлю, яка максимально ефективно використовує природні ресурси, працює разом із кліматом, а не бореться з ним, та залишається комфортною протягом десятиліть незалежно від того, якою буде наступна зима чи наступне літо.
Наш Facebook
https://www.facebook.com/profile.php?id=61560141214797
Якщо у вас виникли додаткові питання стосовно даної теми, радимо звертатись за даними контактами: